thumbnail_ivanchuk.jpg

ivanchuk.jpg

«Інвестиції в майбутнє: як БФ Повір у себе сприяє розвитку бізнесу в Україні»

thumbnail_Кейс ГО Дівчата (сайт).jpg

Кейс ГО Дівчата (сайт).jpg

Синергія бізнесу, освітнього і громадського сектору як рушій до змін: Кейс ГО "Дівчата"

thumbnail_К.Співакова - сайті анонс.jpg

К.Співакова - сайті анонс.jpg

Кампанія, удостоєна Каннського лева: «Мед мінних полів» — «продукт, якого не мало існувати»

thumbnail_кетелз.jpg

кетелз.jpg

Конкурентоспроможність України в майбутньому: Крістіан Кетелс на  форумі Facing The Future. ReinforceUA

thumbnail_сіммонс форум.jpg

сіммонс форум.jpg

Меттью Сіммонс: Цифрова трансформація бізнесу – це не тільки про технології   

thumbnail_індсет.jpg

індсет.jpg

“Україна буде тим членом ЄС, який покаже шлях у майбутнє” – Андерс Індсет у рамках форуму Facing the Future

thumbnail_Саркар-Джон.jpg

Саркар-Джон.jpg

Стала і відновна економіка для повоєнної України – Джон Моррісон та Крістіан Саркар на форумі Facing The Future

thumbnail_стендінг форум.jpg

стендінг форум.jpg

“Український дивіденд” як механізм економічної підтримки суспільства після війни: Гай Стендінг на Facing The Future

thumbnail_АІ-ліки.jpg

АІ-ліки.jpg

Здорожчання нафти, цифровізація по-італійськи та “лейтенант” Уоррена Баффета  – дайджест FT&WSJ

Facing The Future

Гай Стендінг, засновник ідеї “безумовного доходу”, досить оптимістично оцінює можливості для економічного відновлення України після війни, якщо забезпечити фінансову підтримку для всіх. 
Що треба зробити для того, аби це спрацювало? І які можливі застереження, спираючись на досвід минулого, слід врахувати, щоб країна не захлинулась в інфляції? Про це і не тільки Гай Стендінг розповів у своєму виступі  <a href="https://www.youtube.com/watch?v=sLUisFZxnJ4&amp;ab_channel=MIMBusinessSchool">“Відродження економіки: базовий дохід як інструмент невідкладної допомоги”</a> на форумі Facing the Future. ReinforceUA. Публікуємо для вас стислий виклад його спічу. 
 
Я і моя родина, всі мої рідні, колеги, завжди підтримують ваші зусилля. А ви стоїте в обороні цивілізації проти злої навали. І я бажаю вам успіху у цьому.
Я працював у Росії, мушу визнати, а також в Україні на початку 90-х років. Згодом, як радник президентської комісії ринку праці, я працював у Південній Африці, коли закінчився апартеїд. Далі я був уповноважений ООН працювати у Шрі-Ланці після цунамі. Я можу говорити з власного досвіду про те, як країни мають реагувати на наслідки чи того природнього лиха, чи якоїсь технологічної катастрофи, чи просто зламу системи.
Як ви всі знаєте, первинні реакції пострадянської доби початку 90-х років спиралися на модель шокової терапії. Її винайшов молодий американський економіст і він же рекомендував подібну схему у Південній Африці, Шрі-Ланці та інших країнах, що потерпіли від такого лиха, як наприклад, цунамі.
Треба зважати на те, що є небезпека повторення деяких помилок, що сталися тоді. Шокова терапія має на увазі певний перелік і послідовність реформ, що мають руйнівний наслідок.
<blockquote>
Пам'ятаєте, на початку 90-х років найпершим заходом була лібералізація цін? І головним наслідком цього стала шалена інфляція: в Росії – 6 тисяч відсотків упродовж року, в Україні – 11 тисяч відсотків і більше протягом року. Це спричинило колапс, мало колосальний вплив на спосіб і рівень життя, зросла смертність і дуже скоротилась тривалість життя.
</blockquote>
Зарплатня у державному секторі економіки впала нижче 10 доларів на місяць в еквіваленті. Я пам'ятаю, мав справу з чільними міністрами в українському і в російському урядах, які шукали гроші, щоб задовольнити елементарні потреби. Вони, звісно, були легкою мішенню для корупції. Нам дуже легко засуджувати корупцію, але якщо ви розпачливо шукаєте, як нагодувати родину і дітей, а грошей у вас немає, то ви є потенційно корумпованою людиною.
Тому найперше, що я вам скажу: після того, як ця жахлива війна закінчиться, потрібно докласти зусиль, щоб підтримувати в нормальному стані умови роботи і зарплати для держслужбовців. Бо у них має бути гідне існування для того, щоб розбудовувати Україну, яку ви хочете бачити в майбутньому.
Головним пріоритетом має бути збереження рівня життя звичайних людей в Україні. Необхідно захистити способи існування і базові потреби кожної жінки, дитини і чоловіка в Україні. Якщо соціальні видатки мають піднятися до більше 70% державного бюджету, то хай так і буде.  Це не повинно слугувати виправданням аргументу, що надто великий дефіцит бюджету, що країна не може виплатити зовнішній борг і тому потрібно брати на приціл соціальні витрати. Якщо піти таким шляхом, то можна гарантувати, що рівень життя впаде, а смертність буде зростати. На противагу цьому завдяки соціальному захисту ви побачите краще здоров'я у людей і повернення емігрантів. Ви побачите також зростання економіки і отримаєте ефект множинності, який спричинить економічне відновлення села та інших територій. Також зростуть надходження податків, а у майбутньому зменшитися дефіцит бюджету.
Соціальні видатки можуть привабити і залучити приватні інвестиції і стимулювати торгівельний попит, який хочуть бачити всі економісти просто негайно після того, як закінчиться війна. І в цьому сенсі я пригадую приклад Шрі-Ланки і фактор небезпеки доброти іноземців. По війні люди в цілому світі захочуть надсилати допомогу в Україну – харчі, ковдри, все, що потрібно, як ми це бачили у Шрі-Ланці після цунамі. Але ми маємо бути обережні, щоб усе це не завалило і не задушило місцеву економіку, щоб не заважало відродженню інвестицій, виробництва.А щоб ціни на засадничі потреби, послуги і продукти знижувалися, ми маємо знайти заохочення для виробництва. Саме тому базовий дохід буде дуже важливим стимулом.
<blockquote>
Я називаю це “українським дивідендом” – національною програмою, за якою кожна людина в Україні отримує певну суму. Що ж це будуть за дивіденди? Вони будуть виглядати приблизно так, як відповідь українського уряду на ковід. Електронна “е-підтримка” дозволить поступово витрачати гроші на ті товари, які люди захочуть – саме так було зроблено під час ковіду.
</blockquote>
Я бачу, що МВФ, Світовий Банк і так звані іноземні експерти заохочують українське Міністерство соціального розвитку визначати засоби до існування і рівень доходів людей. Я вас можу запевнити, покладаючись на досвід цілого світу, що дуже важко визначити, хто бідний, хто не бідний, хто був вчора бідний, хто буде бідним завтра. Світовий Банк цього року вже визначив, що межа бідності піднялася до 34% – саме стільки людей живуть за межею бідності. Але насправді цей відсоток є більшим. У контексті повоєнної хаотичної ситуації статистика не може виміряти, хто бідний, хто ні, а хто дуже бідний.
Такий підхід ризикований, буде багато помилок. Чимало людей, які мають отримати допомогу, її не отримають. Більше того, якщо ви берете під приціл певні категорії і хочете надавати пільги та допомогу лише бідним, у наслідку вони не будуть хотіти припиняти бути бідними, бо вони не хотітимуть втратити допомогу. Ми знаємо, що до 80% таких людей не хоче йти працювати. Набагато краще давати підтримку всім. Можна підняти, скажімо, ставку податку на товари розкоші, щоби заможні віддавали гроші на шляхетну справу відновлення та відбудови суспільства.
Якщо ви хочете платити “український дивіденд”, то, звісно, виникають певні заперечення. По-перше, якщо накачати гроші у систему, це, спричинить інфляційний тиск, особливо, що стосується житла. Тому я гадаю, що це має бути сполучено і з суворим контролем орендної плати за житло (принаймні, у перший рік здійснення програми).
Також потрібно, щоб це здійснювалося одночасно з тимчасовим надходженням продуктової допомоги – приплив харчів та інших базових товарів зможе стримати інфляційний тиск. Але через певний час товари вже треба продавати за ринковою ціною.
Ще одне заперечення: а як же визначити всіх, хто отримуватиме цей “дивіденд”? Скажімо, безпритульні люди, ті, у кого немає адреси, за якою вони живуть. І особливо це стосується зруйнованих шкіл, житла, лікарень. Потрібно буде покладатися на місцевих голів громад, держслужбовців, щоб вони визначили людей зі своїх громад. А ще це стосується людей з інвалідністю, особливо ті, хто страждатиме від поранень під час війни, мають отримати допомогу на додачу до “українського дивіденда”.
<blockquote>
Для кожної українки і українця важливо пам'ятати – ми не маємо бачити, що люди покладаються на благодійність занадто довго. Це не гідно і не відповідає поняттю цивілізації. “Український дивіденд” має бути економічним правом тих, хто живе в Україні. Це така собі вакцинація проти хвороби, проти смертності і проти безнадії. Я гадаю, що це також стимулюватиме виробництво місцевих товарів і послуг, а отже стимулюватиме інвестиції, повноцінний бізнес. І в процесі цього буде зменшуватися нерівність.
</blockquote>
Що я конкретно пропоную у своїй доповіді? Варто реалізувати пілотну схему в одній з громад просто зараз. Так ми конкретно можемо перевірити, як вона буде працювати і втілюватися, які можуть бути ймовірні наслідки, які потрібні додаткові політики для того, щоб був кінцевий успіх.
Я вважаю, що потрібно заохочувати українську діаспору та заможних прихильників України в цілому світі, щоб вони надали гроші для такої програми. Можу сказати, що моя доповідь щодо України була передана Річарду Бренсону та його команді, які хочуть бути корисними і підтримувати Україну в процесі відновлення. І це не якісь побажання та мрії, а добре розроблена програма, яка може мати чудові наслідки у майбутньому.

Гай Стендінг, засновник ідеї “безумовного доходу”, досить оптимістично оцінює можливості для економічного відновлення України після війни, якщо забезпечити фінансову підтримку для всіх. 

Що треба зробити для того, аби це спрацювало? І які можливі застереження, спираючись на досвід минулого, слід врахувати, щоб країна не захлинулась в інфляції? Про це і не тільки Гай Стендінг розповів у своєму виступі  “Відродження економіки: базовий дохід як інструмент невідкладної допомоги” на форумі Facing the Future. ReinforceUA. Публікуємо для вас стислий виклад його спічу. 

теги та дата публікації

next_article

all_articles

Середньострокова програма для тих, хто прагне отримати базові знання з управління компанією

Програма pre-MBA Бізнес

Програми є оптимальною для тих, хто прагне отримати базові знання з управління компанією

Середньострокова програма розвитку ключових компетенцій у сфері фінансів, на якій вивчаються основні аспекти фінансового менеджменту для забезпечення високої фінансової стійкості компанії та ефективного використання ресурсів

Програма pre-MBA Фінанси

Програма для тих, кого цікавить механіка бізнес-процесів в умовах екстремальних обставин

Середньострокова програма, що надає не тільки управлінський інструментарій, але і допомагає реалізувати стратегію особистої і професійної трансформації

Програма pre-MBA Лідерство

Програма, що надає управлінський інструментарій та допомагає реалізувати стратегію особистої трансформації

Середньострокова програма розвитку маркетингових компетенцій, що сприяє підвищенню професійної та особистої ефективності маркетолога, а також ефективності бізнесу в цілому

Програма pre-MBA Маркетинг

Програма розвитку маркетингових компетенцій, що сприяє підвищенню професійної та особистої ефективності маркетолога, а також ефективності бізнесу в цілому

Магістр бізнес-адміністрування – необхідна кваліфікація для сучасного успішного управлінця, що визнається в усьому світі. 
Програма MBA дає глибинне розуміння процесів управління бізнесом з акцентом на проєктний менеджмент 

MBA акредитована Глобальним центром акредитацій (GAC) Інституту управління проектами (PMI)/ MBA is accredited by the PMI Global Accreditation Center for Project Management Education Programs (GAC))

Програма MBA

Програма, що дає глибинне розуміння процесів управління

Програма для власників бізнесу та вищого керівного складу. Навчання на програмі допоможе визначити нові стратегічні напрямки для розвитку бізнесу, спираючись на знання та досвід, отримані в бізнес-школі.

23 місяці 511 акад.годин

Програма SE MBA

Програма формує стратегічне мислення та бачення

“Український дивіденд” як механізм економічної підтримки суспільства після війни: Гай Стендінг на Facing The Future

Здорожчання нафти, цифровізація по-італійськи та “лейтенант” Уоррена Баффета – дайджест FT&WSJ

all_articles

events_soon_start

pre-MBA Бізнес

pre-MBA Фінанси

pre-MBA Лідерство

pre-MBA Маркетинг

MBA

SE MBA